Існує безліч міфів про надання допомоги після зустрічі зі змією. Але насправді, як завжди, ніхто не знає що робити.
Змії бувають різні — отруйні та неотруйні.
Отже, якщо вас вкусила змія, — і ви бачите червону пляму — вам щастить, але якщо в центрі цієї червоної плями дві чи одна червона цяточка капілярної кровотечі (одна — бо змії теж страждають на карієс)))) — то вам не пощастило.

Міф 1. Висмоктати. Всі, не думаючи, завжди кричать, що треба висмоктати отруту з рани. А тепер подумайте, де найкраще відбувається всмоктування, наприклад, лікарських препаратів? Куди лікар дає вам таблетку, щоб вона швидше подіяла? Куди ми кладемо нітрогліцерин? Правильно, під язик! Саме туди і потрапить отрута, яку ви висмоктали з рани! І ще одне «але»: зуби, що несуть отруйні речовини, зазвичай довжиною близько 1 см, з такої глибини ви нічого не висмокчете.
Міф 2. Розрізати. Зуби, що несуть отруйні речовини, зазвичай довжиною близько 1 см, це значить, розріз має бути реально більше 1 см глибиною — тобто ви легко переріжете зв’язки, нерви і судини.
Міф 3. Джгут. Якщо накласти джгут на кінцівку, життя врятуємо, а кінцівку – ні.
Концентрація отрути в кінцівці буде максимальною, і це її вб’є.
Міф 4. Подорожник. Ну тут ясно:)
Міф 5. Видавлювати. Глибина 1 см — що ви витиснете??? Таким масажем тільки збільшимо притік крові до рани, відповідно, збільшиться і відтік, а за ним і швидкість потрапляння отрути в організм.
Отже що робити?
Все просто:
1. Пацієнта вкладаємо і заспокоюємо. Дивимося за його станом.
2. Кінцівку, в яку вкусила змійка, легко імобілізуємо — щоб зменшити її рухомість, тим самим зменшуємо швидкість потрапляння отрути в організм.
3. Даємо пацієнту пити багато-багато води. При можливості ставимо крапельницю.
4. Максимально швидко доставляємо пацієнта в лікарню.
Запам’ятайте — пацієнт лежить, не ходить, не бігає.
Ні джгутів, ні відсосів)

Бережіть себе!

Автор: Вус Ярослав